Коли час від часу дивишся на себе юного на сторінках старого сімейного альбому, а потім у дзеркало, то тебе не полишає дивне відчуття. На тебе дивляться дві різні людини, а внутрішньо ти почуваєшся тим самим, як на чорно-білих фото, ніби прірва років вас узагалі не розділяє…
Схоже, що в японській компанії дизайнери з маркетологами теж гортають старі “сімейні альбоми” різних лінійок і матеріалізують спогади вже своєї молодості в такі чудові речі, як наш сьогоднішній гість, (що прогримів у травні) — LF-20W-1A!
Ним вдосталь і насолодимося в традиційному огляді на блозі любителів Casio!
Ми дякуємо перевіреному українському інтернет-магазину годинників DEKA.ua за надання моделі для огляду на нашому блозі. P.S. Новинки годинників Casio в Україні вже продаються на DEKA.ua.
Ну, і хто нещодавно скиглив про дисплеї з цікавими дизайнерськими рішеннями? А, так це я і був… Чи то думки фанатів якось передаються дизайнерам по вселенському ефіру, чи то причиною появи новинки є результат роботи зворотного зв’язку — це не важливо! Головне, що в компанії теж люблять поностальгувати і порадували фанатів такою красою.
Для початку правильно буде згадати про витоки, звідки все це взялося. Звичайно, виходячи з назви актикула, перед нами постає модель AE-20 з 80-х. Фактично, якщо відкинути колірне наповнення маски дисплея, або уявити його чорно-білим, то подивіться як вони одна на одну схожі!
У ті часи в Японії середня зарплата становила близько 200 тис. ¥ і все ж таки пластикова версія була актуальною, оскільки замінила собою версію сталеву ㅡ AE-210 (за 11000 ¥). О, це неймовірна модель! Зараз така обійдеться колекціонерові в 1000(!) баксів і більше (в хорошому стані), тоді як пластикова лише наполовину менша. Нічого так? До речі, цього літа на ebay всі разом ринулися їх купувати-продавати — якраз після релізу LF-20W.
Погляньте на цей електронний циферблат зі стрілками, він фактично залишився без змін.
А “Alien” F-100 як розпочав естафету з пластиком 1977-го, так досі вона й триває… І якби не пластикові дешеві моделі, то не відомо, чи змогла б компанія так увійти в маси з металом? Так… чималі просять гроші за колекційні екземпляри, нашого героя огляду можна легко придбати на здачу після купівлі ретро моделей — такий робиш висновок, коли дивишся на потужні цінники…
До речі, вперше такі вибухові рішення з цифровими стрілками беруть початок у 1980-му з моделей сімейства AA. Casio AA-85, наприклад, стала відома після фільму “Blue Thunder”, і отримала собі таке ж прізвисько.
А ми повернемося до нашого красеня. Якщо закрити очі і покладатися тільки на тактильні відчуття, то модель дуже нагадує мої F-91W.
Якщо вам здається, що LF-20 більший від 91-х, то це не так. Причиною є форма корпусу і насправді габарити у них практично однакові. Надалі в огляді я і буду їх обох порівнювати, оскільки моделі дуже схожі саме в конструктивному виконанні.
Розмір корпусу LF-20W (Д×Ш×В) 37,8 × 33,7 × 8,6 мм. Маса 23 г.
Розмір корпусу F-91W (Д×Ш×В) 38,2 × 35,2 × 8,5 мм. Маса 21 г.
Приблизний термін служби батареї LF-20W: 3 роки на CR1616
Касіовці, мабуть, примудрилися “вбити двох птахів одним каменем”, оскільки використовувати артикул F-20W (1984 року) не можна було — зайнятий, а додавання букви L вирішує проблему, модель за компанію позиціонується і для прекрасної половини. На ділі це дійсно так, годинник має чудовий вигляд на обох зап’ястях.
Подивіться на цю лаконічну красу. Дисплей має прекрасну динаміку, за якою хочеться просто спостерігати і релаксувати. Не знаю, чи будуть моделі в іншому колірному виконанні написів, як у предків, але вся ця композиція має приголомшливий вигляд. Навіть захотілося собі залишити цю модельку.
Усі елементи дисплея ніби накреслені тоненьким чорним маркером, якби не рух секторів у віконці та цифрових стрілок із секундами, то здається, що це просто на корпус наклеїли звичайне фото.
Ремінець (як і корпус) виготовлено з біопластику, який поступово набирає обертів у нових моделях. А що, у майбутньому все будуть із нього виготовляти, нафтові магнати ще замінять насоси на плуг і займуться фермерством. Тактильно він навіть здається щільнішим і пружнішим, ніж звичайний і зовсім не має запаху. Крута якість.
Кріпиться до корпусу спрингбарами, а не шплінтами. Тому величина кріплення між вушками становить 16 мм, ширина ремінця біля основи 24 мм і звужується до 18 мм біля пряжки, що виконана з твердого і дзвінкого (ніби з кераміки) пластику.
Підсвічування ㅡ ретролампочка, все за класикою. Можливо, хтось буде незадоволений, але в АЕ-шки взагалі її не було! Тому спасибі, що хоч так… І взагалі які можуть бути претензії до копійчаної моделі, за умови, що висвітлюється дисплей добре весь, а не тільки один куточок, як у… не буду тикати пальцем.
Скло плоске, практично в один рівень з корпусом, і (як несподівано!) пластикове. Ви маєте одразу прийняти те, що воно вкриється мікроподряпинами, як би ви його не берегли. Виготовлене в пресформі, скло спочатку буде ідеальним, але навіть тканина вашого одягу його обов’язково подряпає. Але на загальну прозорість скла вони впливати не будуть. На моєму F-91W скло має тих важковловимих подряпин сотні, проте мене це абсолютно не бентежить. Але тим не менш, штукатурку зі стін у під’їзді годинником раджу не збивати.
Хоча кнопки зробили сталевими і доволі незручними, (у кого пальці як у Шрека — матиме тотальний біль) загалом, особисто мені користуватися ними було терпимо.
Якщо дивитися на індикацію під кутом праворуч, то бачимо невелике падіння контрасту, що буде незручно для шульги, який зазвичай носить годинник на правій руці. Але якщо навпаки, то з іншого боку текст чіткий і контрастний.
Кришка порівняно з F-91W масивніша, має сатинування і стандартну інформацію. Тут немає нічого особливого, хіба що гвинти використані більші.
Просто слухаємо мелодію і спостерігаємо 🙂
Пропоную невеличкий екскурс по меню, де під час перемикання режимів бачимо цікаву поведінку віконця секунд, а також демонстрацію таймера і секундоміра. Світовий час, будильники (5 штук), таймер (1/10с), секундомір (1/100с) — непоганий набiрчик для такого малюка.
А на десерт демонстрація сегментів дисплея… Трохи незвично бачити таку картину після екранчиків класичних джишоків, правда? 3198 це не номер модуля, оскільки він у нас іде під іншим значенням — [3551]. Так… моделька хоч і проста, але дуже цікава. Сподіваюся що це тільки початок і в майбутньому ми побачимо інших представників старої гвардії.
*тільки офіційні магазини
Висновок
Емоційний “бабах”, що відбувається, коли дивишся на своє зап’ястя з LF-20W-1A, зможе відчути лише той, у кого пластик не викликає огиди в годинниках касіо, хто вміє отримувати позитив від таких моделей, як легендарна F-91W і до неї подібних.
Але модель, як фенікс, перероджується, щоб ми могли відкрити для себе Casio в тому “амплуа”, в якому перебувала величезна кількість моделей 80-х, що зникли, за що щира подяка касіовцям від фанатів гарантована.
Ось так, як у випадку з дзеркалом, про яке я розповідав на початку огляду, вдягнувши на руку LF-20W, ти розумієш, що, порівнюючи з AE-20, це зовсім інші годинники (модуль і біопластик щонайменше), які розділяють десятки років. Але відчуття таке, ніби модель зійшла з глянцю 80-х і принесла із собою саме ті дивовижні емоції, які відчував кожен, хто носив її в ті часи.
Часи, коли багатьох із нас (мене — так точно) цікавили тільки змійки та кубики Рубіка…
*Sasha Shebedyak, спеціально для CASIOBLOG
