Йшов 1982 рік… Він був багатий на події в світі та я окремо виділив кілька, що більш цікаві, надіюся, не тільки для мене.
Отож, на кіноекрани виходить фільм з молодим Сталлоне під назвою “Rambo: First Blood”. Фільм що був нами, школярами, переглянутий сто разів. Саме так актора ми з хлопцями завжди й називали. Дехто не міг запам’ятати “Сильвестр”, а от “Рембо” знали всі. Він був сильним та правильним чуваком. Кожен мріяв бути крутим як Рембо.
Також цього року народжується культовий “Thriller “ — шостий альбом Майкла Джексона. Хоча я “попсу” школярем не слухав принципово, тільки рок та “Scooter”, але зараз однаково із задоволенням поєдную таких як Майкл з такими як Мейнард з гурту “Tool”.
Ще світ побачив фільм “Tron” від Walt Disney режисера Стівена Лісбергера. Так, це той самий приквел Tron: Legacy. По сюжету та графіці фільм може тоді й сприймався публікою, та зараз треба мати силу волі, щоби додивитися його до кінця. Та справжні кіномани, певен, дають йому високу оцінку. Те, як фільм вплинув на подальші прийоми у кіно та на культуру “кібер-фантастики” в цілому, важко переоцінити. Саме тут вперше присутня технологія, без котрої зараз ми не мали б як сучасну комп’ютерну анімацію в фільмах так і сучасні комп’ютерні ігри.
У світі автоперегонів 1982-го Мішель Мутон на Quattro посіла друге місце в чемпіонаті по ралі, що дало змогу Audi виграти свій перший титул серед виробників. Усі поціновувачі монстрів автоспорту добре знають про легендарну Group B, що також була створена цього ж року.
Молодому Кікуо Ібе виповнилося 30 років. Та йому ніколи святкувати ювілей, адже зараз він дуже зайнятий. Працює над створенням годинника, котрий стане проривом у годинниковому світі та змінить стереотип про крихкість.
Ну добре, а до чого цей рік? — скажете ви.
А до того, що він був роком створення годинника CASIO SA-410, реінкарнація котрого і є героєм сьогоднішнього огляду у вигляді моделі CASIO A700WEG-9AEF.
P.S. Фото моделі SA-140 взяті з сайту olddigitalwatch.jp
Для початку поглянемо на модель 1982 року. Перше, що впадає у вічі — повністю сталевий корпус. В наш час такі розкішні шати мають лише моделі A1000, та й там кришка задня на 4-х гвинтиках, а не хлопавка. Хоча, знаючи як такі кришки важко закрити на малих годинниках, гвинтики може й на краще. Стрілочки вказують на правильне позиціонування кришки. Підсвічування годинник не мав, та є функція подвійного часу і таймера, яких немає у A700.
Якщо під кольоровими написами режимів в 410-х є стрілочка, що інформує про активний в даний момент режим, в 700-х все реалізовано стандартно. Як і в інших сучасних Vintage. Кольорові написи потрібні лише для передачі суті дизайну 80-х. І це, як на мене, в Casio вдалося.
Чому я вибрав саме золоту версію? Мені сподобалося тепле “лампове” підсвічування жовтого кольору, як і загалом коричневі кольори дисплея.
Годинник тонкий, спочатку носити аж незвично, навіть після F-91W. Та в цьому його й велика перевага. На руці не відчуваєш, під будь який рукав сховається.
Та якщо ти Рембо, годинник буде для тебе замалий, а якщо ти Джексон — то у самий раз.
CR1616 батарейка розрахована на 3 роки за умови:1 секунда роботи підсвічування та 20 секунд роботи будильника на день.
Габарити: ширина 37 мм, висота 35 мм, товщина 6 мм. Вага завдяки металевому браслету становить 50 г.
Корпус, на жаль, пластиковий, але скло тут мінеральне.
Для себе CASIO A700WEG-9AEF я б не позиціонував як годинник на кожен день (для цього маю GW-5000U), а радше як годинник під настрій.
Покриття хоч не погане, та мікроподряпини на глянці неодмінно з’являться. Адже, коли ми щоразу одягаємо, наприклад, светр, годинник “поліруватиметься” рукавом. Якщо на міцнішому сталевому корпусі це буде не помітно, то на поверхні корпусу A700WEG все якраз навпаки. Краще б його зробили сатинованим як браслет. Та то таке…
Зберігати годинника краще в скрині на подушечці.
А можна і на коні.
Чи в якості ялинкової прикраси на період свят. Виблискує не гірше.😁
Висновки.
CASIO A700WEG-9AEF — це сучасна інтерпретація вінтажного стилю годинників 40-річної давності та з кращим модулем із прекрасним підсвічуванням. Виробник максимально наблизив дизайн годинника до тієї епохи та встановив ціну, з котрою можна змиритися. Бо тут відсутні, як би того не хотілось, матеріали як в 410-х (мова лише про корпус). Тим не менше, мене не покидає відчуття, що годинник ніби зійшов з глянцю каталогів CASIO 80-х.
*Sasha Shebedyak, спеціально для CASIOBLOG
